Перші згадки про Сереховичі в історичних джерелах належать до початку XVI століття, коли за село велась тривала боротьба між феодалами Сангушками. В цей час воно перебувало під владою Литовського князівства.
Після Люблінської унії 1569 року Волинь, у т. ч. і Сереховичі, загарбала шляхетська Польща.
Після третього поділу Польщі у 1795 році Сереховичі увійшли до складу Росії. Його населення визволилося від тяжкого польсько-шляхетського панування і возз’єдналося з основною частиною українського народу. Під час Вітчизняної війни 1812 року жителі села активно боролися проти ворога і разом із солдатами російської армії чинили йому запеклий опір.
За Ризьким мирним договором 1921 року західно-українські землі, а разом з ними і Сереховичі, відійшли до буржуазно-поміщицької Польщі.
1 Травня 1935 року в селі відбулася масова демонстрація трудящих, спрямована проти фашизму і війни.
Ще більшу згуртованість виявили трудящі Сереховичів під час святкування 1 Травня 1937 року.
